Арыстарымызды арда?тауды жат ж?рттан ?йренеміз бе?

Источник: alashainasy.kz

Абай ОМАРОВ (коллаж)

М?стафа Шо?ай?а ?аза?станны? емес, шет мемлекеттерді? к?рсетіп жат?ан ??рметтеріне бойымыз ?йреніп те ?алды. Бір ?кініштісі, осы жайт?а халы? болып ?уана алмай, жеке дара мемлекет ретінде ал?ысымызды айта алмай келе жат?анды?ымыз. Тіпті Ресей тарапы М.Шо?айды 2008 жылы Санкт-Петербург ?аласыны? м?дениеті, ?ылымы ж?не ?неріні? дамуына ?ос?ан ?лесі ?шін «Петербор т?л?асы» атты медалімен марапатта?анын енді ?ана біліп отырмыз. Онда да интернет ар?ылы.

?ткен жылы арысымызды? ??рметіне Париж ?аласында саяба? ашылып, м?сіні ?ойыл?анда да нем??райдылы? танытты?. Францияда?ы М?с­та­фа Шо?ай атында?ы француз-?аза? ?о?а­мы ал­да­?ы уа?ытта кино т?сіреміз деп бел шешіп отыр. Бір с?збен айт?анда, Еуропа елдері ж?рген-т?р?ан жерлеріні? б?ріне ескерткіш-та?та орнатып, ?з тілдерінде кітаптарын шы?а­рып, еске алу ша­ра­ларын, конференциялар ?ткізіп, М.Шо?ай?а ??р­мет к?рсетуде аянбауда. Біле-білгенге ?аза?ты? еш­бір т?л?асы Еуропада м?ншалы?ты д?ріптелген емес. Еуропада т???ыш рет ?аза?ты? т?л?асына м?­сін орна­тылуыны? ?зі неге т?рады?! Ал біздегі жа?дай?а келсек, Алматы ?аласынан бір мектепке атын береміз деп, 2009 жылы жо?арыдан шешім ?абылдан?анына ?арамастан, ?лі н?тиже шы­?ар емес.

Бір аны?ы, «М.Шо?ай кім?» дегенге елімізде ?лі н?кте ?ойылмай келеді. К?ні б?гінге дейін оны сат?ын деп ойлайтындар баршылы?. ?лемге билігін ж?ргізген Т?рік ?а?анаты тектес, т?ркі халы?тарыны? бір­лігін к?здеген Т?ркістан идея­сынан алып державалар з?редей ?оры??ан.  Тіпті Ке?ес ?кіметі кезінде М.Шо­?айды? атын атау?а тыйым са­лын?ан. М.Шо?айды? лайы?ты ба?а­сын бере алмай отыр­?а­ны­мыз?а ?а­ра?анда, бая?ы ?ор­?ы­ныш ?лі де сейілмеген. Т?ркістан деген ?лы ма?сатты м?рат ет­ке­ні­мен, ?рбір т?ркі мемле­ке­ті­ні? же­ке т?уелсіз ел бол?анын ?ала?ан.

Ор­та? ода? ??руды к?здемеді. Е?бек­те­рін­де «Орталы? Азия­да?ы т?ркі мемле­кеттеріні? жауы орта?, ол – Ресей билігі. Сон­ды?­тан бізді? ма?сатымыз да, м?д­де­міз де – орта?» дегенді айт­?ан.

М.Шо?айды? ?лылы?ы – ?с­тан­­?ан по­зициясынан еш?ашан тай­ма­?ан­­ды­?ын­­да. Большевиктерді? ниетін т?­сін­ген­діктен де о бастан-а? ол Ке?ес ?кіметін мо­йындамады. Ал М.Шо­?ай т?уелсіз Т?р­кістанны? азаматы болды ж?не сол аза­матты?ын ?міріні? со?ына де­йін ?ор­?ап, талмай к?ресті.

Бірнеше шетел тілін еркін ме?­гер­гендіктен, Париж, Лондон, Варшава сия?­ты т.б. ?алаларда баяндамалар жа­сап, Батыс Еуропа елдеріні? басты ба­сы­лым­­дарында е?бектері жарияланып, ?лем­дік мас­штабта?ы саясат?а ба?а бе­ріп отырды. Еу­ропа елдерін айтпа?анны? ?зін­­де, Аме­ри­каны? беделді универ­си­тет­те­рінде бір­неше м?рте е?бегі жа­риялан?ан (Кембридж, 1957, 1964 жж.; Беркли, 1960 ж.; Оксфорд, 1986 ж.). Ре­сей ?ылым академиясыны? «Ше­тел­дегi орыстарды? ?о?амды? ой-пi­кiр­лерi» ат­ты энциклопедиясында ?аза?­тардан тек М.Шо?ай?а ма?алалар арнал?ан. ?лемдік масштабта?ы саясаткер екен­ді­гіні? ай?а?ы – М.Шо?ай Лондонда?ы ?лем­ні? озы? ойлылары ?ана с?з алатын Ха­лы?­ара­лы? істер бойынша Корольды? ин­ститутында 1933 жылы 27 наурызда баян­дама жаса?ан. Осы іс-?рекеттері ар?ылы елімізді ?лемге танытып, Т?р­кістан халы?тары арасында тарихта т???ыш рет саяси эмиграциялы? ?ыз­метті? негізін ?алады.

?аза?тарды? ?ана емес, т?ркі-м?­сыл­ман халы?тарыны? да м??-м??тажын жо?тап к?рескен жеке-дара ?айраткер ретінде де туыс?ан ?лттар арасында ?ан­дай ??рметке болса да лайы?. Т?уел­сіз­дікті? 20 жыл­ды­?ында Алматыда?ы бір мектепке М.Шо?ай атын беру м?селесін екі жыл к?ттіріп ?ою ?а­за?стан?а ?лкен сын болма?. Парижден сая­ба? ашылып, м?сіні ?ойылып жат?анда Ас­танадан да к?шеге, мектептерге есімі бе­ріліп, Атат?рік ескерткіші жанынан ес­керт­кіші ?ойылып жатса, т?ркі бірлігі ?шін к?­рес­кен ?ос т?л?аны? ?атар т?руы орынды болар еді.

?бдіуа?ап ?АРА, Стамбулда?ы Мимар Синан университетіні? профессоры: – Б?л кісіні? ол?ылы?тары, кем­ші­­лік­тері жо? па деп, ?зім зерттеулер ба­ры­сын­да б?л жа?ына да салма? салып із­де­дім. Біра? зерттеуші ретінде М.Шо?айдан бір кемшілік те таба алмадым. Адамгершілік жа?ынан еш­?андай кем­шілік жо?. Былайша айт­?анда, М.Шо?ай – т?ркі-м?­сыл­ман халы?тарыны? асыл ?асиеттерін бойына сі?ірген ?лы т?л?а. Онымен ?алай ма?танса? та бо­лады. Фашистерге ?арсы екенін д?­лел­дей­тін ??жаттар табылып жатса да, ??лды? са­надан арыла алма?ан д?йексіз ?а­ралаушылар азаяр емес. Олар?а М.Шо­?ай­ды? мына с?зін о?уды ?сынамын: «Сіз­дер, немістер, ?здері?ізді Еу­ро­па­да?ы е? м?дениетті халы?пыз деп са­най­сыздар. Егер сіздерді? м?­де­ниет­тері?із мені? к?ріп ж?ргендерім болса, онда мен сіздерге т?т?ындарды? шеккен азабын к?рулері?ізді тілеймін. Сіздер ХХ ?асырда ?мір с?ре отырып, ХІІІ ?а­сыр­да?ы Шы??ысханны? жаса?ан з?­лым­ды?ынан асып т?сті?іздер. М?­де­ниет­ті халы? екендіктері?ізді айту?а ха­?ы­лары?ыз жо?».

Автор: Фазылбек ?БСАТТАР?ЛЫ, Астана

Постоянный адрес статьи:
http://meta.kz//606369-arystarymyzdy-ardataudy-zhat-zhrttan-yrenemz-be.html


Популярное

3 октября 2019

Российский «самолет XXI века» сломался в полете

3 октября 2019

Раскрыт характер поломки «самолета XXI века» в полете

3 октября 2019

Раскрыт характер поломки «самолета XXI века» в полете

3 октября 2019

Раскрыт характер поломки «самолета XXI века» в полете

3 октября 2019

Российский «самолет XXI века» сломался в полете

3 октября 2019

Российский «самолет XXI века» сломался в полете

5 октября 2019

В России создадут первый летающий автомобиль

5 октября 2019

В России создадут первый летающий автомобиль

6 октября 2019

В США назвали самые смертоносные российские бомбардировщики

6 октября 2019

В США назвали самые смертоносные российские бомбардировщики